Наша хата не скраю!

Наша хата не скраю!

середа, 27 березня 2013 р.

Електричка з напруженням рятує місто від нечищеної дороги

Альтернативою суцільній тягучці, яка утворюється зранку дорогою Ірпінь-Київ, є електричка. Активісти АВКІ вирішили порівняти варіанти досягнення Києва в умовах надзвичайної ситуації.

26 березня в ранковий час дорога до метро займала в мешканців Ірпеня в середньому годину. По трасі була тягучка, а Біличі стояли.  (В суху погоду час на дорогу у нас йде 15-20 хвилин.) 27 березня, ми вирішили випробувати електричку.

До речі, в перші два дні стихії, коли не було автомобільного сполучення залізниця була єдиним адекватним способом досягти столиці, або потрапити в Ірпінь.

Отже, зранку до вокзалу «Ірпінь» ми дісталися машиною, де її й залишили. З вулиці Лісової, що в районі нової дороги це зайняло 10 хвилин часу. По Ірпеню до вокзалу можна також дістатись маршруткою чи пішки, що в середньому вартуватиме 20-25 хв.


На вокзалі о 8:45 нас чекала переповнена людьми платформа і черга до каси. Купили квитки. Прибула електричка. Але виявилося, що впхатися в неї досить непросто. Бо багато людей, теж кинули маршрутки і прийшли на залізницю.


Нам довелося бігти в кінець поїзда, та стукати у вікна вагону, щоб люди пройшли в середину, бо влізти в тамбур було нереально. Одначе, якось влізли. Двері зачинилися, електричка поїхала. Одна з наших попутниць пояснила, що попередня електричка, яка стартувала з Бучі була досить вільна, а ми потрапили на ту, що з їхала Тетерева.

Одначе, люди втрамбувалися і стало легше. Дві проміжні зупинки, на яких пасажири виходили і ставало вільніше. 15 хвилин і ми на «Святошино». Однак і тут виявилася складність. Народ вивалив на платформу і всі пішли до метро. Довелося чекати поки спаде потік, або тиснутися. Ми вибрали третій варіант. Пішли через ринок, двері в який були відкриті в кінці платформи. 


 Відтак, пірнули в заповнений перехід, дівчата стримали позиви до блювання від запаху там. Турнікети – і ми в метро. У вагоні метро вже все було нормально. О 9:27 ми були на станції «Хрещатик».

Отже, до вокзалу станції «Ірпінь» 10 хвилин машиною, 15 маршруткою, або 25 хвилин прогулянки. 15 хв. до «Святошино» + 15 хв. до центру. Всього такий маршрут з дому до «Хрещатика» зайняв у нас десь 50 хвилин. Якщо рахувати з Ірпінського вокзалу до станції «Хрещатик» - це 40 хвилин.

Резюме. В обстановці не ліквідованих наслідків стихії шлях до Києва електричкою значно виграє по часовим параметрам. Зараз в годину-пік машиною чи маршруткою тільки до метро їхати треба приблизно годину і то не факт. Причому, така дорога дає ризик потрапити у ДТП. Недоліком шляху електричною є певне напруження і штовханина. Але це триває не довго. А якщо долати перешкоди у веселій компанії, то досить таки нічого є цей варіант.  

Активісти АВКІ.





Немає коментарів:

Дописати коментар